Фармакодинаміка. Гонадотропін від сп - людський хоріонічний гонадотропін (чХГ), що отримується із сечі вагітних. Він стимулює стероїдогенез у статевих залозах за рахунок біологічного впливу, подібного до дії людського ЛГ (аналогічного гормону, що стимулює інтерстиціальні клітини). У чоловіків чХГ викликає підвищення продукції тестостерону, у жінок підвищення продукції естрогенів і особливо прогестерону після овуляції. При введенні чХГ антитілоутворення не спостерігається.
Фармакокінетика. Максимальна концентрація чХГ в плазмі крові у чоловіків досягається приблизно через 6 годин після одноразової внутрішньом'язової ін'єкції, а у жінок приблизно через 20 годин. сідничній ділянці у жінок. Після внутрішньом'язового введення чХГ добре всмоктується, його період напіввиведення становить приблизно 33 год, близько 80% розпадається переважно в нирках і виводиться із сечею.
У жінок - індукція овуляції при жіночому безплідді, обумовленому ановуляцією або порушенням дозрівання фолікула; для підготовки фолікула до пункції під час проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ); підтримка лютеїнової фази (у тому числі в період проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників при ДРТ) із застосуванням аналогів гонадотропін-рилізинг гормону або інших засобів для стимуляції овуляції при жіночому безплідді внаслідок ановуляції, обумовленої недостатньою активністю ендогенних естрогенів (недостатність яєчників) .
У чоловіка – гіпогонадотропний гіпогонадизм; зниження репродуктивної здатності, пов'язане з ідіопатичною диспермією; затримка статевого розвитку хлопчиків, обумовлена ??недостатністю гонадотропної функції гіпофіза; крипторхізм, необумовлений анатомічною оклюзією.
Р-н гонадотропіну, що отримується при додаванні розчинника до ліофілізованої активної субстанції, вводять в/м повільно. Оскільки почата ампула не може бути знову запаяна таким чином, щоб надалі гарантувати стерильність вмісту, розчин необхідно використовувати безпосередньо після приготування.
Дозування для жінок. Індукція овуляції або підготовка фолікула до пункції - Гонадотропін вводять зазвичай одноразово в дозі 3000-10 000 МО.
Підтримка лютеїнової фази - 2-3 послідовні ін'єкції сп гонадотропіну в дозі 1000-3000 МО кожна протягом 9 днів після овуляції або пересадки ембріона (наприклад, на 3, 6-й та 9-й день після стимульованої овуляції).
Наведені режими дозування є лише приблизними та мають коригуватися індивідуально залежно від відповідної реакції на лікування.
Гіпогонадотропний гіпогонадизм - Гонаду призначають по 1000-2000 МО 2-3 рази на тиждень.
При чоловічому безплідді внаслідок недостатності сперматогенезу - гонадотропін сп можна призначати разом з ФСГ щодня або 2-3 рази на тиждень протягом не менше 3 місяців до поліпшення сперматогенезу. На період цього лікування необхідно тимчасово відмінити замісну терапію препаратами тестостерону. Іноді для підтримки досягнутого покращення достатньо введення лише чХГ.
Затримка статевого розвитку - гонадотропін застосовують у дозі 1500 МО 2-3 рази на тиждень протягом не менше 6 місяців.
Крипторхізм – препарат призначають дітям віком до 2 років по 250 МО 2 рази на тиждень протягом 6 місяців; у віці до 6 років по 500-1000 МО 2 рази на тиждень протягом 6 місяців; у віці старше 6 років - по 1500 МО 2 рази на тиждень протягом 6 місяців; за необхідності лікування можна повторити.
Протипоказання: підвищена чутливість до гонадотропінів людини або до будь-якого компонента препарату; наявність або підозра на наявність андрогензалежних пухлин (карцинома передміхурової або молочної залози у чоловіків). Наявність некоректованих ендокринопатій (гіпотиреоз, гнідостатність надниркових залоз, гіперпролактинемія). Рак яєчника, непрохідність маткових труб
Побічні ефекти: у місці ін'єкції можливі синці, біль, почервоніння, припухлість та свербіж; іноді – алергічні реакції, переважно у вигляді шкірного висипу та хворобливості у місці введення препарату, значно рідше – у вигляді генералізованого висипу та лихоманки.
У жінок. Небажана гіперстимуляція яєчників, синдром гіперстимуляції яєчників. Клінічними симптомами розвитку незначного синдрому гіперстимуляції яєчників є розлади шлунково-кишкового тракту (біль у животі, нудота, діарея), біль у грудях, невелике або помірне збільшення яєчників або оваріальних кіст. Іноді розвивається тяжкий синдром гіперстимуляції яєчників, який може становити загрозу життю. Він характеризується появою великих оваріальних кіст (схильних до розриву), розвитком асциту, збільшенням маси тіла, появою гідротораксу та тромбоемболічних явищ.
У чоловіків. Іноді після застосування препарату у високих дозах може виникати затримка води та натрію через збільшення продукції андрогенів. В окремих випадках лікування чХГ може стати причиною появи гінекомастії, проліферативних змін у передміхуровій залозі. Як результат – підвищення рівня тестостерону, індукованого препаратом чХГ, можливе збільшення статевого члена та ерекція. Підвищена чутливість сосків молочних залоз, збільшення тестикул у пахвинному каналі. Дуже рідко можлива зміна поведінки на аналогічну, що спостерігається під час першої фази статевої зрілості.
У жінок. При вагітності після індукції овуляції гонадотропними препаратами підвищується ризик багатоплідності; після допоміжної гормональної терапії – ризик невиношування; при патології труб – ризик ектопічної вагітності (тому важливо за допомогою УЗД підтвердити наявність внутрішньоматкової вагітності). Необхідно також виключити наявність неконтрольованої негонадної ендокринопатії (наприклад, порушення функції щитовидної залози, надниркових залоз або гіпофіза).
Небажана гіперстимуляція яєчників. При лікуванні жіночої безплідності, зумовленої ановуляцією або порушенням дозрівання фолікула, попереднє введення препарату ФСГ може призвести до небажаної гіперстимуляції яєчників. Тому перед лікуванням менотропіном та через певні інтервали в період проведення цієї терапії необхідно проводити УЗД для оцінки розвитку фолікулів, а також визначати рівень естрадіолу у крові. З розвитком великої кількості фолікулів рівень естрадіолу може швидко підвищуватись (наприклад, у 2 рази протягом 2–3 днів). Діагноз небажаної гіперстимуляції яєчників можна підтвердити за допомогою УЗД. У цьому випадку слід негайно відмінити препарат, який містить ФСГ, оскільки існує ризик індукування множинних овуляцій та синдрому гіперстимуляції яєчників. Це особливо важливо при лікуванні пацієнток із полікістозом яєчників. Клінічними симптомами розвитку незначного синдрому гіперстимуляції яєчників є шлунково-кишкові розлади (біль у животі, нудота, діарея), біль у грудях, невелике збільшення яєчників або оваріальних кіст. У поодиноких випадках відзначають важку форму синдрому гіперстимуляції яєчників, яка може становити загрозу для життя пацієнтки та характеризується розвитком великих кіст яєчників (схильних до розриву), асцитом, збільшенням маси тіла, часто гідротораксом, іноді – тромбоемболічними ускладненнями.
У чоловіків. Лікування чХГ призводить до збільшення продукції андрогенів тому хворі з латентною або вираженою серцевою недостатністю, порушенням функції нирок, підвищеним артеріальним тиском, епілепсією або мігренню (включаючи хворих, у яких цю патологію виявляли в минулому) повинні перебувати під постійним лікарським наглядом, оскільки іноді підвищення продукції андрогенів може спричинити погіршення стану або рецидив захворювання. Щоб уникнути передчасного епіфізарного або статевого розвитку чХГ, слід застосовувати з обережністю у юнаків у період статевого дозрівання. Необхідно ретельно стежити за дозріванням опорно-рухового апарату.
Період вагітності та годування груддю. Прегніл не можна застосовувати під час годування груддю. У період вагітності препарат можна вводити для підтримки лютеїнової фази.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ: токсичність чХГ дуже низька. Симптоми гострого парентерального передозування препарату невідомі. У жінок може розвинутись гіперстимуляція яєчників зі збільшенням їх розміру.
